Ведуча:

Шановні діти гості батьки, робітники дитячого садку , Завітала золотокоса осінь в наше рідно село Широкине. Осінь щедра,Осінь мила Осінь люба, довгождана, Осінь  - фея - казкарка.Прилетіла  на хмаринкі,  та пофарбувала вона своїм чарівним пензлем   дерева, кущі, берізки, верби в золотий колір, дуби в брунатний, клени вкрила багрянцем. І ми раді вас бачити на нашому святі.

Якщо на деревах листки пожовтіли,

У вирій далекий птахи відлетіли,

Якщо небо сиве,якщо дощик ллється,-

То ця пора року осінню зветься.

***

Як помандрує  по гаях з чарівним  пензлем у руках-

Все розмалює на путі , берези   станут  золоті!

***

По лісних стежинах ходить-бродить осінь.

Скільки свіжих шишок у зелених сосон!

І листок берези золотою бджілкою

В`ється і літає над сонною ялинкою.

***

Швидко погнав води струмок бистрохвилий;

Пташка від негоди подалася в вирій .

***

Дме сердитий вітер,

Дме,аж завиває

І зів`яле листя

Із дерев зриває.

***

Припали квіти до землі, туман наляг кругом,

Ще день , ще два- і всі поля заснуть глибоким сном.

В залі стає чутно, шум дощу.

***

Ось і крапельки-краплинки

Пострибали по стежинкам.

Хмарочки збираються, дощик починається.

***

Задощило!

Що ж робити?

Невже свято зупинити?!

***

Дощ не збирається вщухати,

Марно на гостей чекати!

***

Та що ви!Адже це дрібниця!

Мерщій,малята,посміхніться.

Хай буде радість,буде сміх,хай буде музика для всіх.

***

Ведуча.
А наші дівчатка не сумують, коли іде дощ.
Дощику. Чом нас лякаєш?
Святкувати  не пускаєш?
Парасолькою новою
Я накриюсь з головою
Чобітки високі взую
По калюжам потанцюю

Танець з парасольками.

 ***

Стр.1

***

А чи вірите ви, діти,

Що Фея- Осінь  може прилетіти?

Не приїхати в санях,

Не примчати на конях,

А зібравшись на гостину,

Вирушити на хмарині,

З парасолькою в руках

Полетіти,наче птах.

***

Вихід феї

Вітаю,діти!Мить чудесна!

Цю парасольку вам принесла,

Як вітерець осінній піснею проллється.

Змахни парасолькою – казка почнеться…

***

Спасибі тобі за чарівні дари,

У казку з собою скоріше візьми.

То ж швидше, прекрасная феє, лети,

Свої чудеса усім дітям неси.

***

Фея торкається чарівною парасолькою квітки, пелюстки якої закриті.

***

Гляньте,як допомогла фея наша мила.

Дивовижна квітка пелюстки розкрила.

***

А в квіточці цій не пилок, не роса,

Я знаю у квітці – для нас чудеса.

***

Квітка розкривається, а з неї виходить дюймовочка..

***

Ох, як довго спала я!

Й залишилася сама.

Де ж поділись друзі всі?

***

Тут ми, тільки запроси!

Ква-ква-ква!

У болоті добре жити:

Дуже сиро,тепло й сито.

Скільки мошок, комарів!

Ква-ква-ква!

Немає слів!

***

Жаби виконують танець.Жаби йдуть.

***

Я не хочу жить в болоті

І співать на низькій ноті.

Тому в путь я вирушаю

І до лісу завітаю

Подивитись дивину

І до того ж не одну.

***

Стр.2

***

Що ж ,до зустрічі, ква-ква,

Може, вернешься, бува…

***

Заходить жук-джентльмен.

***

Я – джентльмен,

Я – жу,жу,жу.

Тебе я в танці закружу.

Закружу, заворожу.

Ліс осінній покажу.

***

Жук і дюймовочка виконують танець.

Ми-листочки,ми-листочки,

Осінні ми листочки.

Ми на гілочці сиділи,

Та вітер дунув – полетіли.

***

Ми літали,ми кружляли -

Весело нам було.

Вітерець втомився гратись –

Тихо всі поснули.

***

Хазяйнує в лісі осінь

Між гілками – неба просинь,

Під ногами килим новий –

Золотавий лист клиновий.

***

***

Який осінній ліс чудовий,

Він неповторний і казковий!

Дерева сплять, вони не чують,

Як листя з вітром вальс танцюють.

Тож листочки золоті тримайте,

Й у таночку з ними покружляйте.

***

Вальс листочків та дюймовочки. Виходить мишка.

***

Дюймовочка, здрастуй!

Чому ти сумна?

***

Ох, мишенько рідненька, далеко весна.

Не радісно в лісі мені восени:

Листочки,спадають, дерева сумні –

Прощаються з пишним обранням вони.

***

Так, ліс у цей час забуває про літо.

У полі ж дозріли пшениці і жито.

***

Покажи мені чудові колоски,

Хочу я почути їхні колоски.

***

Входять колоски.

***

Золотаве сонечко

Зігріває полечко,

Щоб ми дзвінко заспівали

І скоріше дозрівали.

***

Хмарко над пшеничкою,

Пригости водичкою,

Щоб ми швидко підросли

І великими були.

***

Танець колосків.

***

Стр.3

***

Тепер прощаюся,

До зустрічі бувай!

Мені до нірки треба нести врожай.

***

Листочки пожовкли, хліба вже дозріли,

У вирій далекі пташки відлетіли.

Журавлики, де ви?Мерщій повертайтесь!

Без наших пісень в чужині не лишайтесь!

***

Над гаєм позолоченим

В сумний осінній час

Летять на південь сонячний

Журавлики до нас.

***

Відлетіло літо,

Треба й нам рушати,

Осінь на порозі –

Не буде чекати.

***

Журавлики, журавлики

Рідний край покинуть

Там весною разом знов

До нас прилинуть.

***

Навесні повернемось

Твердо обіцяємо!

Ну, а на прощання

Пісню заспіваємо.

***

Ти чудовий,ліс казковий

І осінній і зимовий,

А не треба нам прощатись,

То ж , до зустрічі, малята!

***

Закінчилось свято,

Але ми не сумуємо!

***

Усмішки і радість,

Усім подаруємо!

***

Діти кажуть разом

Казка до вас іще прийде не раз!

Ви в неї повірте – і все буде гаразд!

***

Пісні до свята

ЛІС  ВОСЕНИ

давно вже скошені лани, стоять степи похило,

 а в лісі, в лісі восени так любо ще, так мило.

на липах листя золоте тріпоче понад нами,

неначе знову ліс цвіте осінніми квітками.

ДОЩИК

1.      знов на дворі дощик накрапає,
і чомусь так сумно стало всім.
я веселу пісню заспіваю,
може, перестане плакать він.

приспів:

я свої долоньки простягну до неба,погойдаю хмарки голубі.

 сонечко хай сяє, а дощу не треба. чуєш мене, дощику, я кажу тобі.

2.      кажуть, під дощем ростуть малята,

тільки мама каже навпаки.

і не дозволяє нам гуляти,

ось чому сумують малюки.

СВЯТО КАЗКИ

мені наснились білі роси,
птахи співучі в небесах,
зеленої трави покоси,
волошки сині у житах.

Приспів

 там за хмарами за білими, за піснями лебединими,

там моє дитинство росяне зорепадом промайне.

зорі з неба усміхаються, мрії всі мої збуваються,

 свято казки починається, зачаровує мене.

2.      співає батькова криниця,
і вишня мамина цвіте,

і знов мені щоночі сниться

моє дитинство золоте.

ПІСНЮ ОСЕНІ  СПІВАЄМО

тихим шепотом осіннім ніжно листям шарудить,

 в теплій шалі золотистій ходить осінь, не спішить

. заховає під берізку дощик осені рука

 і засипле листя клена в русло синього струмка.

приспів:

пісню осені приємно нам співать

, в дитсадок її ласкаво закликать.

 хай природі зробить осінь макіяж,

 подарує нам осінній вернісаж.

осінній килим

зібрались ластівки й шпаки у зграйки голосисті,

 а сонячне проміннячко залишилось на листі.

 приспів:

пада листя, пада листя з тихим шелестом униз.

 осінь килим золотистий застеляє швидко скрізь.

злітає сонячний листок із клена чи осики, свої хустинки віддають берізоньки-сестрички. приспів.

НА  БАШТАНІ

1.Ходить  осінь  по долині

Та збирає  спілі  дині

Й сизуваті  кавуни

Бо доспіли  вже вони.

2. Уродило  їх  багато

Люблять  діти  гостювати

На баштані  цілі  дні

В дідуся  у  курені

3.поруч в нього  в огудинні

Кавуни  лежать  і дині

 Їх в рідкому  бур’янці

Ніжно гладять  вітерці.

4.Пахне медом все  навколо

І гудуть  веселі  бджоли

Сонце з хмари вирина

Просить диньки й кавуна .

ОСІНЬ  ПРОЩАЄТЬСЯ

1. За моря  далекі тай за край землі

Журавлі лелекі  літо  понесли

В голубих долинах скошена  трава

Плахти на калинах вітер обрива.

2. Листя жовто-яре сиплеться в саду

І чубаті хмари плачуть на ходу

Гомонять  про кригу сині ручаї

І вже просять снігу ниви та гаї.

ЛИНЕ ОСІНЬ ЗОЛОТА.

1.Лине осінь золота ,лине наче пісня

То листочки розгорта , то туманом висне.

То каштани вороні струсить ненароком

Враз проїде на човні  гляне на всі боки.

2.То збира вона гриби, ягоду ожину

То хмаринки голубі зронить на стежину.

Їй курличуть журавлі  кажуть: «будь здорова»

Ходить Осінь по землі  гарна чорноброва.

ЗОЛОТАВА  ОСІНЬ

1. В парках і садочках на доріжки й трави

Падають лист очки буро золотаві.

Приспів:

Метушні немає,тиша й прохолода

Осінь золотава тихо й ніжно ходить.

 2.Де не глянь  навколо  килим кольористий

 Віти напівголі небо сине ,чисте.

 Приспів: 

ЖОВТИЙ  ПАН

1.

У садок приїхав пан в нього жовтий був жупан

Жовті чоботи і шапка, рукавички і краватка-2р

2.

Із собою фарби мав все довкола малював

Всі листочки на калині,на тополі,на шипшині-

3.

Помальовані листки виглядають мов квітки

Ясно-жовті  й золотисті і червоні мов намисто

4

Поспішає жовтий пан одягає свій жупан

Білкам він розповідає скільки ще роботи має.

 БАБИНЕ  ЛІТО

1.Дріма павутинка, сонцем зігріта —

На айстрі присіло бабине літо.

 І нитку сріблясту тихенько снує,

 В осіннім повітрі собі виграє.

Приспів:

Літо, бабине літо — Сонячний острів тепла.

Літо, бабине літо Сіло спочить край села..

2.Тремтить павутинка, на сонці блищить,

 А спів журавлиний під небом звучить

 Звучить сподіванням, надіями, сном...

Ох, бабине літо! Коротке воно...

Приспів.

Стр.4